Виховна робота

 26.04.2023

День пам’яті Чорнобильської трагедії

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

                    

11.04.2023

                                            

11 квітня  весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.

               

 03.04.2023

                                   "Україна незламна. Міста герої"

 

Упродовж березня вже 10 українських міст нагороджені відзнакою «Місто-герой України» з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Це обласні центри Харків, Херсон, Чернігів і Миколаїв, міста Донеччини Волноваха й Маріуполь, Охтирка на Сумщині та передмістя Києва, що взяли на себе головний удар атаки ворога на столицю — Гостомель, Буча й Ірпінь. На жаль, уже сьогодні зрозуміло, що цей список буде доповнюватися.

27 березня,2023

Міжнародний день театру був встановлений у 1961 році IX конгрессом Міжнародного інституту театру (МІТ).

Діяльність організації, згідно з її уставом, повинна бути спрямована на „укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу”.

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів.

 

14 березня, 2023

День українського добровольця 

    Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

    Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

    Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.

 

9 березня 2023

Щороку 9 березня українці у всьому світі відзначають День народження Тараса Григоровича Шевченка —  великого Кобзаря, видатного українського поета та художника.

Шевченко — символ свободи і Незалежності.

— Тарас Шевченко сьогодні, як ніколи, близький нам своїм незборимим прагненням свободи, волі й переможного духу! Кобзар сприймається як сучасник, попри те, що сьогодні вже 209-й день його народження...Він став Пророком для багатьох поколінь українців. Нині заклик поета: «кайдани порвіте і вражою злою кров’ю Волю окропіте!» лунає гучно як ніколи! Українці вперто боротимуться і будуть панувати в своєму рідному краї, бо: «Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре. На дні моря поле!» 

21 лютого,2023

1 лютого всі країни світу святкують День рідної мови. Це свято започаткували у 1999 році, а святкувати його почали з 200. На сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі, постановили, що таке свято має існувати для підтримки багатомовності, а також, мовного і культурного різноманіття.

Воно має стати ще одним поштовхом та нагадуванням про необхідність збереження мов, народностей та їх культурної спадщини.

Мова об’єднує націю, дозволяє відчути зв’язок поколінь і взагалі робить нас українцями. День рідної мови 21 лютого — привід вдосконалити українську для всіх, хто все життя розмовляє нею, переходить з інших мов, бореться з суржиком чи хоче просто вивчити щось нове.

Цікаві факти про українську мову

1. Унікальна властивість української мови — двоїна. Зараз про неї мало кому відомо, адже її вилучили примусово у 1933 році, щоби наша мова не мала таких відмінних рис від російської.

Хоча, раніше, казали не «два слова», а «дві слові», не «дві руки», а «дві руці», не «чотири вікна», а «чотири вікні». Це яскравий приклад того, яких штучних змін зазнала наша мова через намагання її знищити чи замінити.

2. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. А, ще раніше, якщо поглянути на мовну карту 1871 року, вона була поширена ще далі. Зараз навіть на території сучасної України не всі спілкуються українською.

3. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це не тільки особливість мови, а й особливість поведінки, рис притаманних українському народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці» чи, навіть, «воріженьки».

4. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». А, найменше у нас слів, які починаються на «Ф». І, ті що є, у більшості випадків — запозичені з інших мов. Ця буква взагалі, специфічна, адже раніше, її вимовляли як «ХВ». Хвіртка, Хведір, Шахва тощо.

5. Українська мова має напівофіційний статус в США, а саме в окрузі Кук штату Іллінойс, до якого входить Чикаго. Наша мова там, виявляється, одна з найбільш вживаних.

А ще, нашу мову, протягом останніх чотирьох століть, намагалися знищити аж 134 рази! І, наскільки вона стійка, можна лише уявити, адже вона і досі в Україні. Нею розмовляють, навчаються, співають, пишуть поезію та прозу.

20 лютого, 2023

Урок пам’яті «Зростаймо патріотами своєї країни».

20 ЛЮТОГО ЩОРІЧНО В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ — ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПОДВИГУ УЧАСНИКІВ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ – ВІДВАЖНИХ СПІВВІТЧИЗНИКІВ, ЯКІ ЦІНОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ ДАЛИ МОЖЛИВІСТЬ УКРАЇНІ БУТИ НЕЗАЛЕЖНОЮ, ДЕМОКРАТИЧНОЮ, ВІДКРИТОЮ СВІТОВІ ДЕРЖАВОЮ.  

 

 

20 січня, 2023

                                                 

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР

 

16 січня, 2023

 

 

Кіборги України

 

23 січня 2015 року називають останнім днем оборони Донецького аеропорту «кіборги». І хоч офіційно Днем пам’яті захисників Донецького аеропорту встановили 16 січня, учасники боїв кажуть, що у цей день «новий термінал ще був наш», а найтрагічнішими були 19-е (перший підрив перекриття терміналу), 20-е (другий підрив), коли загинуло 48 бійців, і 21 січня (катування у полоні тих, хто вижив, страта Ігоря Брановицького). Саме ці дні оборонці ДАПу вважають днями пам'яті. Так само вони наполягають, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні, а не 242, як це рахували спочатку. Чому? Ось їхні пояснення.

«Поки на території аеропорту залишався хоч один український воїн – оборона тривала», – кажуть ті, хто захищали Донецький аеропорт під постійними обстрілами гібридних проросійських сил, починаючи із кінця 26 травня 2014 року.

Після того, як новий термінал був повністю зруйнований закладеною бойовиками вибухівкою, а ті, хто вижив, потрапили у полон – на території летовища ще були українські бійці. Вони утримували позицію «Пожарка» у пожежному депо, що було між терміналом і диспетчерскою вежею аеропорту. Керував бійцями Максим Ридзанич із позивним «Адам».

 

13 січня,2023

 

Різдвяні традиції українців

 

                         

7 січня православний світ відзначає свято Різдва Христового. Це одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа — Сина Божого та спасителя людства.

За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері 6 січня. Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань.

    За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння й молитву.

    А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Оскільки Різдву передує тривалий сорокаденний піст, всі страви Святої вечері мають бути пісними.

    Головною різдвяною стравою є кутя — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.

    Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

    На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях України.

    Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

    Після куті вже можна переходити до інших страв — риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв для Святої вечері є різним, але їхня кількість залишається сталою. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися.

    Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків та вшануванням душ померлих. Тож після Святої вечері українці залишають по ложці кожної страви для духів померлих родичів (в деяких регіонах взагалі не прибирають зі столу) або ставлять для них кутю на підвіконня.

 

  6 січня,2023

 

                                   

Сьогодні – 85 років від дня народження великого українського поета Василя Стуса.

6 січня 1938 року народився легендарний поет, борець, полум'яний син України. Він обрав беззавітне служіння рідному народові, йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. У неймовірно важких умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".

 

 

14 грудня,2022

 

 

В Україні 14 грудня вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме цього дня 35 років тому завершилося будівництво "Укриття" - саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. 

 

  6 грудня, 2022

 

Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести із собою перемогу!

                     

 

 

Збройні Сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України, як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.

Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. 11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили.

 

 

 1грудня, 2022 

 

                            

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48.5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 825 тисяч

ВІЛ та СНІД- це одна з найсучасніших проблем Світу, тому цій темі присвячуються конференції та демонстрації щодо СНІДу та його профілактики. Не варто забувати, що ця хвороба смертельна. Але вчені вже знайшли спосіб як затримати цю хворобу.

 

 

21 листопада, 2022

День па́м'яті жертв голодомо́ру — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

              

 

                         

9листопада,2022

                                             

 

9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.

Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури. 

 

 

листопад, 2022

 

Цьогоріч світ відзначає 300 день народження Григорія Сковороди – великого мрійника, мандрівного філософа та педагога. Григорій Сковорода зрікся світу й кар’єрного росту, хоча й мав високі досягнення та блискучу освіту. Замість родинного затишку обрав постійні мандри й самотність – та при цьому вважав себе неймовірно щасливою людиною. 

 

 

 28 червня 2022

«Конституція України правовий фундамент стабільності держави» 

Цей день святкує Мати-Україна,

Радіють вірні дочки і сини.

Урочисто, мов хвиля, пісня лине,

Здіймає жовто-сині прапори.

28 червня  в Україні відзначають державне свято - День Конституції.

Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

 

    

 

15 червня 2022

                Лекція на тему:  "Боротьба із зловживанням наркотиків"

  Особливе занепокоєння викликає той факт, що у наркоманії – «молоде обличчя». Основне число людей, що вживають наркотики зараз становить підростаюче покоління – молоді люди у віці від 14 до 30 років. Наркотики – це не просто речовини, що наносять шкоду здоров’ю, вони стрімко і незворотньо руйнують організм і особистість людини. 

При вживанні наркотиків розвивається наркоманія – захворювання, при якому психічний і фізичний стан людини, її самопочуття й настрій цілком залежать від наявності в організмі наркотика. За його відсутності розвивається синдром відміни (абстиненція) – дуже важкий стан, який супроводжується судомами, сильним болем у м’язах і внутрішніх органах.

Наркотики особливо небезпечні тим, що навіть одноразове їх уживання може призвести до наркотичної залежності. У зв’язку з фізіологічними особливостями організму в підлітків дуже швидко розвивається наркотична залежність (значно швидше, ніж у дорослих). Відомі випадки, коли перші експерименти з наркотиками закінчувалися смертю.

Люди, які вживають наркотики, значно більше, ніж інші, ризикують отримати ВІЛ-інфекцію, оскільки вірус може передаватися через кров (при використанні одного шприца для ін’єкцій декількома людьми), а наркотики призводять до втрати контролю над поведінкою, адже вони сильно впливають на роботу головного мозку, нервову систему і разом з цим – на самоконтроль.

Пам’ятка для учня

Усвідом, що ця хвороба має 4 етапи:
1. «Я не наркоман!» (перекладаємо: відмова від своєї залежності, яка для всіх, окрім пацієнта, є наявною).
2. «Я ненавиджу всіх» (перекладаємо: агресія на все навколо і на всіх навколо від розчарування у п. 1).
3. «У мене повна депресія і нудьга!..» (перекладаємо: депресія від усвідомлення розвитку свого шляху до цвинтаря).
4. «Так, я такий, але з цим треба щось робити…» (перекладаємо: усвідомлення своєї хвороби і пошук шляхів вилікування).

Наркоманія найтяжча хвороба, яка без сумніву веде до смерті.

    Залежність від наркотиків емоційний стан, для якого характерно:
– непереборне бажання постійного прийому наркотиків, мета придбати його будь-якою ціною;
– збільшення вживаної дози наркотичного засобу в залежності від потреби організму;
– психічна залежність (психологічна або емоційна) вживання наркотиків;

    Звикання – фізично необхідна звичка людини, для якої характерно:
– підвищене бажання подальшого вживання наркотичних засобів з метою поліпшення настрою;
– незначна тенденція до збільшення дози наркотиків;
– незначна фізична, але висока психічна залежність.

                       

 

 Охорона навколишнього природного середовища – це система державних, суспільних та міжнародних заходів, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження. 

     Щорічно 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Цього дня 1972 р. в Стокгольмі відкрилася Конференція Організації Об’єднаних націй з проблем довкілля, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП). Офіційно Всесвітній день охорони довкілля був заснований Генеральною асамблеєю ООН на її 27-й сесії 15 грудня 1972 р. (резолюція № A/RES/2994 (XXVII)). Також була заснована нова організація в системі ООН — Програма ООН по навколишньому середовищу, під егідою якої з тих пір і відзначається всім світовим співтовариством щорічно День охорони довкілля.

     Цьому передувала велика підготовча робота. Зокрема, 11 травня 1971 р. генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням довкілля: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».

     Всесвітній день охорони довкілля є одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

 

 1червня 2022

                                    "Хай щастю дітей не буде кінця"

 

            

Міжнародний день захисту дітей відзначається 1 червня.

День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше його відзначили у 1950 році в 51 країні світу. В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року.

  Ставлення до дітей у різні часи не завжди було однаковим, тож до необхідності їх захисту, їхніх прав суспільству потрібно було пройти певний період розвитку, еволюціонувати.

  У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися переважно у контексті заходів, яких необхідно було вжити щодо рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.

  У 1959 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Утім, Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року мали лише декларативний та рекомендаційний характер, для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тож постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей. 

   20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, відтоді цей документ є частиною національного законодавства.

 

 

 13 травня 2022

День сім'ї

 

 

Сім'я - найцінніший скарб, який люди можуть мати у житті. Ніяка карколомна кар'єра та золоті гори не замінять підтримки рідного плеча, дитячої посмішки, теплих обіймів.  

15 травня, весь світ відзначає одну з найважливіших подій - Міжнародний день сім'ї. Генасамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї, а в 1993 році прийняла резолюцію про заснування сьогоднішнього свята. У цю дату піднімаються питання взаємин всередині сім'ї, а святкування необхідно, щоб кожна людина пам'ятала, що немає в світі нічого, важливіше родинних зв'язків.

09 травня 2022

     

Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні та важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..».

Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя,  нестримну жагу до життя, 8 та 9 травня ми відзначатимемо День пам’яті та примирення та 77-у річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Сьогодні Україна знову у вогні, на буремному сході нашої держави знову ллється кров українців, які мужньо захищають рідну землю від агресора.

Ми повинні пам’ятати, якою страшною трагедією для українців була ця війна, та ціну, яку заплатили наші батьки і діди за звільнення України від нацистських загарбників.

Україна не хоче руйнувати, а хоче Створювати і Будувати! Ні – війні! Нехай буде Мир! Любімо одне одного!

 

26 квітня,2022 

                                  

День пам'яті жертв на Чорнобильській атомній електростанції  відзначається щорічно 26 квітня, найбільшої аварії в історії ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.

Аварія на Чорнобильській АЕС: історія трагедії

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

 

12 квітня, 2022

                                    

Міжнародний день польоту людини в космос – офіційними мовами ООН: (англ. International Day of Human Space Flight) (фр. Journée internationale du vol spatial habité) (ісп. Día Internacional de los Vuelos Espaciales Tripulados) (рос. Международный день полета человека в космос) – свято, яке встановлено 7 квітня 2011 року ООН на честь 50-ї річниці польоту людини в космос. Святкування Міжнародного дня польоту людини в космос відбувається щорічно, 12 квітня 

12 квітня 1961 року  космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.

12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл»

 

 11 квітня, 2022

                                            

11 квітня  весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.

Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників,  рідних і близьких?  Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної  ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися ? 

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних  умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті або  на  водному  об’єкті, що  призвело  (може  призвести)  до  виникнення  великої кількості  постраждалих,  загрози  життю  та  здоров’ю  людей,  їх загибелі,  значних  матеріальних  втрат,  а  також до неможливості проживання  населення  на  території  чи  об’єкті,   ведення   там господарської діяльності. 

Фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.

• ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ
• ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ
• ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
• ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ(СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)
• ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ
• ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
• ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Правила та порядок поводження і дій населення 

1. Загальні рекомендації громадянам по діях в екстремальних ситуаціях

Тероризм − це метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошені нею цілі через систематичне використання насильства. Для нагнітання страху застосовуються такі методи терористичних дій як вибухи і підпали житлових та адміністративних будинків, магазинів, вокзалів; захоплення заручників, автобусів, викрадення літаків тощо. Для запобігання можливого терористичного акту або зменшення його наслідків необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів: не торкати у вагоні потяга (електрички, трамвая, тролейбуса, автобуса), під’їзді дома або на вулиці (ринку, у громадських місцях і т.д.) безхазяйні пакети (сумки, коробки і т.д.) і не підпускати до них інших. Повідомити про знахідку співробітникові поліції. У присутності терористів не виражати своє незадоволення, утримуватися від різких рухів та галасу.

2. Рекомендації щодо дій населення у конкретних ситуаціях

Якщо Ви знайшли підозрілий предмет – ні в якому разі не залишайте цей факт без уваги! Перебуваючи у громадському транспорті, опитайте оточуючих Вас людей для того, щоб одержати інформацію про власника. Якщо власник не встановлений, негайно повідомте про цю знахідку водієві (машиністові, кондукторові, співробітникові поліції).

При виявленні підозрілого предмета в під’їзді свого будинку опитайте сусідів. Можливо, він належить комусь з них. Якщо власник предмета не встановлений – негайно повідомте про знахідку у відділення поліції.

При виявленні підозрілого предмета в установі негайно повідомте про знахідку його керівникові (у школі − черговому адміністраторові). В усіх перерахованих випадках:

- не торкайте, не розкривайте і не пересувайте знахідку;

- зафіксуйте час її виявлення;

- намагайтеся зробити так, щоб люди відійшли якнайдалі від небезпечної знахідки;

- обов’язково дочекайтеся прибуття слідчо-оперативної групи;

- не забувайте, що Ви є основним очевидцем. 

Пам’ятайте! 

Зовнішній вигляд предмета може приховувати його дійсне призначення. Як камуфляж для вибухових пристроїв використовуються звичайні сумки, пакети, згортки, коробки, іграшки тощо.

Батьки! 

Ви відповідаєте за життя і здоров’я Ваших дітей. Роз’ясніть дітям, що будь-який предмет, знайдений на вулиці або в під'їзді, може становити небезпеку для їхнього життя.

Ще раз нагадуємо! 

Не робіть самостійних дій зі знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями, – це може призвести до їхнього вибуху, численним жертвам, руйнуванням.

Як діяти, якщо Ви потрапили в перестрілку?

Якщо стрілянина застала Вас на вулиці: 

- відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття і проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть слугувати виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи, бордюри, канави тощо. За першої нагодои сховайтеся у під’їзді житлового будинку, в підземному переході і дочекайтеся закінчення перестрілки;

- необхідно вжити заходів для порятунку дітей, за потреби прикрийте їх своїм тілом;

- за можливості повідомте про вказані події співробітників поліції.

Якщо стрілянина застала Вас в будинку, укрийтеся у ванній кімнаті та ляжте на підлогу – знаходитися в житловій кімнаті небезпечно через можливий рикошет.

Як діяти при захопленні автобуса (тролейбуса, трамвая) терористами?

Якщо Ви знаходитеся у захопленому терористами автобусі (тролейбусі, трамваї) намагайтеся дотримуватися таких рекомендацій: 

- не звертайте до себе уваги терористів, не дивіться їм в очі, зніміть ювелірні прикраси. Жінкам у мініспідницях бажано прикрити ноги;

- заспокойтеся і спробуйте відвернутися від подій, що відбуваються, наприклад, почніть читати, розгадувати кросворди;

- не пересувайтеся по салону і не відкривайте сумки без дозволу терористів;

- огляньте салон, визначте місця можливого укриття у випадку стрілянини;

- не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку терористів;

- якщо спецслужби почнуть спробу штурму – негайно лягайте на підлогу між кріслами і залишайтеся у такому положенні до кінця штурму;

- після звільнення негайно залиште автобус (тролейбус, трамвай) – не виключена можливість попереднього його мінування терористами і вибуху (загоряння).

Як діяти, якщо Ви опинились у заручниках

Якщо Ви опинилися у заручниках: 

- не допускайте дій, що можуть спровокувати нападників до застосування зброї;

- не дивіться в очі злочинцям, не поводьтеся зухвало;

- не допускайте істерики та паніки, виконуйте вимоги злочинців, не заперечуйте їм, не ризикуйте своїм життям і життям оточуючих;

- першніж що-небудь зробити (сісти, встати, попити, сходити в туалет тощо) запитайте дозволу в злочинців;

- якщо ви поранені, намагайтеся не рухатися. Цим Ви запобіжите додатковій втраті крові.

У ході дій спецслужб по звільненню заручників: 

- лежіть на підлозі обличчям вниз, голову закрийте руками і не рухайтеся;

- тримайтеся по можливості подалі від дверей та вікон;

- ні в якому разі не біжіть назустріч працівникам спецслужб або від них, тому що Вас можуть прийняти за злочинця.

Дії при одержанні інформації про евакуацію

Якщо інформація про початок евакуації застала Вас у квартирі:

- візьміть документи, гроші, цінності;

- відключіть електрику, газ, воду, загасіть у печі (каміні) вогонь;

- надайте допомогу в евакуації літнім, важко хворим людям та дітям;

- закрийте вхідні двері на замок;

- повертайтеся в залишене приміщення тільки після дозволу відповідальних за евакуацію осіб.

Рекомендації керівникам підприємств, організацій, установ 

При виявленні підозрілого предмету, що може виявитися вибуховим пристроєм

 

Запобіжні заходи: 

- наявність пропускного режиму при вході (в’їзді) на територію установи;

- систематичні обходи території установи та її огляд на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

- періодична перевірка складських приміщень; ретельний підбір і перевірка кадрів;

- при здачі складських приміщень в оренду рекомендується включати в договір пункти, що дають право за потреби перевіряти їх за вимогою керівника установи.

У випадку виявлення підозрілого предмета, що може виявитися вибуховим пристроєм: 

- сповістити про це в правоохоронні органи;

- дати співробітникам вказівку знаходитися на безпечній відстані від виявленого предмету, не наближатися, не торкати, не розкривати і не переміщати знахідку;

- у разі потреби приступити до евакуації людей відповідно до плану евакуації;

- забезпечити безперешкодний під’їзд до місця виявлення предмета автотранспорту правоохоронних органів, медичних, пожежних та інших служб;

- до моменту прибуття слідчо-оперативної групи забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку.

Порядок прийому повідомлень, що містять погрози терористичного характеру, по телефону і письмово. 

Прі час прийому телефонного повідомлення, що містить інформацію терористичного характеру:

- постарайтеся дослівно запам’ятати розмову і зафіксувати її на папері;

- в ході розмови відзначте стать, приблизний вік, особливості мови особи, що телефонувала (голос, темп мови, вимова, манера мови тощо);

- відзначте звуковий фон (шум, звуки, голоси);

- визначите характер дзвінка (міський або міжміський);

- зафіксуйте точний час початку розмови і його тривалість;

- при наявності на Вашому телефонному апараті автомата визначення номера – запишіть номер, що визначився.

При одержанні погрози терористичного характеру: 

- покладіть документ у чистий поліетиленовий пакет і тверду папку;

- не залишайте на ньому відбитків своїх пальців;

- не розширюйте коло осіб, знайомих зі змістом документа;

- не зшивайте документ, не склеюйте, не згинайте і не мніть його, не робіть на ньому написів.

Порядок прийому інтернет-повідомлень, що містять погрози терористичного характеру 

- повідомити у поліцію за телефоном “102”

 

25.02.2022

 

« Крим – це Україна!»

Президент України своїм Указом №58/2020 «Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»  від 26 лютого 2021 року започаткував щорічне відзначення цієї дати з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

 Події у Криму, що стали взірцем громадянської мужності, твердого волевиявлення та патріотизму місцевих мешканців  під час мітингу у центрі м. Сімферополь на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення проросійського «референдуму» на позачерговій сесії Верховної Ради Криму.

Багатолюдний мітинг спротиву в 2014 р. відбувся з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу за участю кримських татар, українців, представників інших національностей, місцевих громадських організацій та зібрав до 10 тисяч учасників.

 

21.02.2022

До Дня рідної мови

Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

Вже 21 рік поспіль у цей день Україна відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну - наше спільне завдання.

 

18.02.2022

 Пам’ять героїв майдану вшановується щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

 

15.02.2022

Щороку 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Пам'ятна дата встановлена Указом Президента нашої держави в 2004 році і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч - громадяни України.

 

14.02.2022

 

03.02.2022

«Права та обов’язки громадян»

В Конституції України (переважно в розділі П) визначено такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, сімейні.

Громадянські права — можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних та деяких інших потреб. Сюди відносять такі суб'єктивні права: на життя; на недоторканність особи, житла, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; на вибір місця проживання, свободу пересування, на вільне залишення території України та повернення будь-коли в Україну; на свободу власної думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань; вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово та в інший спосіб на свій вибір; на свободу світогляду, віросповідання та ін.

Політичні права — можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян.

До цієї групи відносять такі права: брати участь в управлінні державними та громадськими справами, користуватися рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування; обговорювати, приймати закони й виносити рішення загальнодержавного та місцевого значення, беручи участь у всеукраїнському та місцевих референдумах; надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення чи особисто звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб; утворювати об'єднання громадян (політичні партії, громадські організації) та брати участь у їхній роботі; збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, про що завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; вибирати й бути обраним до державних органів та органів місцевого самоврядування; мати громадянство.

Економічні права — можливості людини і громадянина, що характеризують їхню участь у виробництві матеріальних благ.

Соціальні права — можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя.

Це є: право на охорону здоров'я; право на житло; право на матеріальне забезпечення у старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та ін.; право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї (харчування, одяг, житло)

Екологічні права — права людини і громадянина на безпечне екологічне середовище. Тобто, це право, на безпечне для життя і здоров'я довкілля; на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди та ін.

Культурні права — можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства.

Це — право на освіту; право на користування досягненнями вітчизняної та світової культури; право на свободу наукової, технічної та художньої творчості; право на захист інтелектуальної власності; право на використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності тощо.

Сімейні права — можливості людини і громадянина вільно розпоряджатися собою в сімейних правовідносинах.

Це означає: право на невтручання в особисте й сімейне життя; право на добровільне одруження, рівні права та обов'язки у шлюбі та сімї; право на державну охорону сім'ї, материнства, батьківства і дитинства; право на рівність дітей незалежно від походження чи народження у шлюбі або поза шлюбом.

Основні права громадян нерозривно пов'язані з їхніми обов'язками. Основний, обов'язок громадянина — встановлені Конституцією держави вид і міра його необхідної обов'язкової поведінки. Щоб людина могла успішно реалізувати свої права, отримувати від суспільства певні матеріальні й духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки, віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватися про державні та громадські справи.

Конституційні права, свободи та обов'язки разом із конституційними принципами й гарантіями утворюють основи правового становища громадян, або конституційний статус особистості в Україні. Становище, статус громадян України відзначається не лише його правами, а й тими обов'язками, що їх він несе перед державою, перед іншими громадянами, перед організаціями.

Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України. Умовно їх можна кваліфікувати по групах. У сфері економічного й соціального життя — це обов'язки сплачувати податки і збори, подавати декларації про свій майновий стан і доходи, зберігати природу і охороняти її багатства. У царині культурної діяльності громадяни несуть обов'язки з охорони історичних пам'яток та інших культурних цінностей, повинні відшкодовувати завдані ними збитки.

До обов'язків у сфері суспільно-політичного життя належать обов'язки додержуватися Конституції та законів України; оберігати інтереси держави і сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину, служити у Збройних Силах України; поважати національну гідність інших громадян. У царині особистої та індивідуальної свободи серед обов'язків громадян України — необхідність поважати права та законні інтереси інших осіб.

Прийняття Конституції — це надзвичайно важлива, але лише часткова, справа. Та водночас із її прийняттям необхідне створення механізму реалізації Основного Закону, зокрема й щодо практичного втілення передбачених нею прав, свобод та обов'язків. Під таким механізмом слід розуміти всю сукупність різних гарантій і дій, відповідний процес, завдяки якому громадяни, що мають певне право, свободу чи обов'язок, реально досягають цілей, інтересів, благ, передбачених нормою Конституції.

Із цього визначення випливає, що механізм реалізації прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, — це категорія, надзвичайно об'ємна й широка в тому розумінні, що вона охоплює не тільки юридичні, а й політичні, економічні, ідеологічні та інші явища.

 

28.01.2022

29 січня, Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Водночас Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

 

26.01.2022

27 січня — День пам’яті жертв Голокосту

Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Сьогодні вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах.

Уперше в усьому світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили у 2006 році. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів ухвалення документа ООН . Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

 

21.01.2022 

 

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР

 

   04.01.2022

 

26 листопада - день пам'яті жертв голодомору

 

Ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя.

 

18 листопада

Профілактика вірусних захворювань

Щорічно  ріст вірусних захворювань найбільше відбувається у перехідні періоди: літо-осінь, зима-весна. Ось і цього року з настанням осені прийшли перші холоди і знову традиційно відбувається ріст вірусних захворювань. Як показує статистика, найчастіше в цей період ми хворіють на ГРВІ (гострі респіраторно-вірусні інфекції) або грипом.

Щоб не потрапити в число хворих з високою температурою і головним болем, потрібно знати які причини, так і симптоми цих захворювань.Як, мудро рекомендували ще в античні часи: усуньте причину, тоді пройде і хвороба. Причини захворюваності загальновідомі – це неповноцінне харчування, виснаженість організму, слабкий імунітет та легковажне ставлення до заходів профілактики захворюваності.

Як вберегтися і звести до мінімуму ризик захворіти? Рекомендації прості і загальнодоступні:

• загартовуйтесь, займайтесь спортом ;
• дотримуйтесь правил особистої гігієни ;
• частіше провітрюйте приміщення, де перебуваєте та робіть вологе прибирання ;не переохолоджуйтесь ;
• зведіть до мінімуму відвідування людних місць в період росту захворюваності ;повноцінно харчуйтесь, вживайте фрукти та овочі багаті на вітамін С, а також продукти, що містять фітонциди – часник, цибуля, хрін, редька ;
• носіть маску, якщо доглядаєте за хворим на ГРВІ ;
• виходячи з дому, змазуйте слизову оболонку носа оксоліновою маззю або будь-яким жиром ;
• профілактично під час спалаху ГРВІ можна приймати противірусні препарати (обов’язково порадьтесь з сімейним лікарем) ;
• якщо у вас в колективі є хворий – йому варто лікуватись вдома, перебуваючи на лікарняному, бо за короткий інкубаційний період – 2-3 дні - буде ще 8-10 хворих.Якщо занедужав хтось із ваших домашніх – намагайтесь ізолювати його, дайте окремий посуд та засоби гігієни;
• вакцинація;

Але, якщо ви все-таки захворіли, не займайтесь самолікуванням, звертайтесь за допомогою до лікаря.

 

17 листопада

До тижня безпеки життєдіяльності

1.До самостійної роботи у швейній майстерні мають допуск особи, які пройшли обов'язковий медичний огляд, ознайомилися з цією інструкцією з охорони праці при роботі у швейній майстерні, пройшли інструктаж з охорони праці.

2. У швейній майстерні використовують швейні машини з електричним приводом. На стіні біля швейних машин в обов'язковому порядку знаходиться інструкція з охорони праці для здобувачів освіти при роботі на швейних машинах.

 3. У швейній майстерні повинен бути відведений куточок, обладнаний прасувальним столиком і гумовим килимком. Праска повинна бути справною, електрична розетка із заземленням.

 4. Небезпечні виробничі фактории під час роботи у швейній майстерні:

• проколи пальців рук голками та шпильками при роботі без використання наперстка;
• отримання різних травм рук при необережному поводженні з ножицями, а також під час роботи на швейній машині;
• ураження електричним струмом при здійсненн іробіт на електричні йшвейній машині при роботі з електричною праскою;
• опіки кистей рук різного ступеня тяжкості при дотику до нагрітих металевих частин праски або парою при рясному змочуванні тканини;
• виникнення пожежі при залишенні ввімкненої в електромережу праски без нагляду.

5. Під час проведення робіт здобувачами освіти дотримуються вимог даної інструкції, застосовується спеціальний одяг: бавовняний халат абофартух, косинка, а також діелектричний килимок при роботі з електричною праскоюта на електричні йшвейній машині.

 6. Під час роботи у швейній майстерні заборонено приймати їжу.

 7. Здобувачі освіти повинні знати місце знаходження у швейній майстерні первинних засобів пожежогасіння (вогнегасника, піску, ковдри з негорючого матеріалу), знати порядок дій при евакуації.

 8. У швейній майстерні повинна бути медична аптечка, повністю укомплектована всіма необхідними медикаментами і перев'язувальними засобами.

 9. Учні, що допустили невиконання або порушень даної інструкції з безпеки життєдіяльності при роботі у швейній майстерні, притягуються до відповідальності, а з усіма здобувачами освіти проводиться позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності.

 16 листопада - День толерантності

Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.

Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.

Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.

Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.

У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.

 

 

 15.11.2021

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.

Ідеалом виховання виступає різнобічне та гармонійно розвинений національне свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишнього дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чини ні; розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної га світової педагогіки й психології.

Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні і виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями.

Усе це створює сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.

 

9.11.2021

День украї́нської писе́мності та мо́ви

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.

Також існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.

В День української писемності та мови, на українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

  14.05.2021 

                              

12.05.2021

                                    

День медичного працівника встановлений згідно з Указом Президента від 3 червня 1994 року і відзначається щорічно, в третю неділю червня.

Цей день – професійне свято усіх, то пов’язав своє життя з медициною. А це не лише лікарі, а й фельдшери, медсестри, санітари. Цікаво, що медики ще двічі на рік мають привід для святкування – 12 травня, у День медичної сестри, та в перший понеділок жовтня - у Міжнародний день лікаря.

Україні є ким і чим пишатися. Її внесок в галузь медицини надзвичайно великий. Без наукових відкриттів у вивченні людини і збереження її здоров’я, зроблених видатними земляками, світова наука є неповною. Вчені-медики і лікарі України, часто ризикуючи власним життям, рятували людство від страшних епідемій, знаходили ефективні методи діагностики і лікування тяжких хвороб. Вітчизняна медицина немислима без імен Миколи Амосова, Володимира Беца, Олександра Богомольця, Данили Заболотного, Іллі Мечникова, Миколи Стражеска та багато інших

11.05.2021

 Одне з найсвітліших і найрадісніших весняних свят – це День матері. Воно присвячене найріднішій і найближчій людині, котра дала життя своїй дитині.

В Україні День матері не має сталої дати. Відповідно до указу президента України від 10 травня 1999 року № 489/99 святкується він у другу неділю травня.

Вважається, що на офіційному рівні День матері почали святкувати понад 100 років тому. Відбулося це у США завдяки жительці Філадельфії Анні Джервіс. Ця жінка запропонувала раз на рік вшановувати матерів.

Як офіційне свято першим День матері визнав штат Вірджинія. Ініціативу підхопили й інші американські штати та багато держав.

Нині це прекрасне свято відзначають у більш ніж 50 країнах світу. У багатьох з них дати не збігаються і припадають на різні дні.

 07.05.2021

                                       

30.04.2021

1 травня в Україні та в багатьох інших країнах світу відзначиться День праці. В цей день згадується боротьба найманих робітників за свої права. В Україні цей день оголошено вихідним.

1 травня 1886 року в американському місті Чикаго почалися багатотисячні протести робітників. Вони вимагали встановлення 8-годинного робочого дня ті підвищення зарплатні. Під час численних сутичок мітингуючих з поліцейськими загинуло кілька людей з обох сторін. З того часу страйки проводилися щороку і мали більш мирний характер. 1886 до протестів приєдналися робітники багатьох великих міст США, але влада придушила протест.

В 1888 році 1 травня було оголошене Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників. Наступного року на Міжнародному конгресі робітничих партій цей день було обрано для організації інтернаціональної демонстрації. В 1890 році до протестів долучилися в Австрії, Чехії, Франції, Угорщині, Італії, Франції. Акція також була проведена у Львові. 

З середини 1890-х років на травневих демонстраціях проголошувалися вимоги покращення життєвих умов, міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

 26.04.2021

Чорнобиль не має минулого

Хай стане мир міцнішим у сто крат,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.

 

26 квітня 1986 року - день, який назавжди увійшов в історію людства під назвою «чорнобильська катастрофа». Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними – наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. У результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів.

Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.

Чорнобиль… 35 ррків минуло з тих пір, як назва цього маленького українського містечка увійшла у свідомість людей всього світу.

За цей період було опубліковано безліч газетних та журнальних статей, з’явилися на екранах фільми, вийшли в світ книги, в яких автори намагалися проаналізувати ті трагічні події. Проте і сьогодні аварія, яка відбулася у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці АЕС і роботи по ліквідації її наслідків продовжують привертати до себе увагу мільйонів людей.

 

 16.04.2021

17 квітня - День довкілля

 

Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.

Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.

Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

В 2021 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 17 квітня.

 

12.04.2021

                                        

12 квітня 1961 року весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери космічних польотів. У цей день космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток».

До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць і Венеру, почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчою і найнебезпечнішою, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

На честь цієї історичної події 12 квітня під всьому світі відзначають як Всесвітній день авіації і космонавтики. Вітаємо вас!

  

07.04.2021

Всесвітній день здоров’я

ВООЗ зазначає: у 2021 році COVID-19 продемонстрував, що деякі люди можуть вести більш здоровий спосіб життя та мати кращий доступ до послуг охорони здоров'я, ніж інші – виключно завдяки умовам, в яких вони народжуються, ростуть, живуть, працюють та старіють.

. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. Бережіть себе!

 

02.04.2021

4 квітня – день визволення Хмельниччини від німецько-фашистських загарбників.

У березні 1944 року,  війська Першого Українського фронту, блискуче провівши Проскурівсько-Чернівецьку операцію, звільнили нашу область від фашистських загарбників.

В окупаційній неволі область перебувала два роки та майже дев'ять місяців: з 29 червня 1941 року по 4 квітня 1944 року – 1011 днів і ночей.
 За час свого кривавого панування в області фашисти розстріляли і закатували 477 698 мирних громадян і військовополонених (в т.ч. у Проскурові – 81 тисячу).
  На каторгу до Німеччини вивезено 117 230 чоловік.

Визволення області розпочалося зі звільнення с. Ганнопіль Славутського району 1 січня 1944 року. А 4 квітня 1944 року війська Червоної Армії повністю очистили Хмельниччину  від нацистсько-фашистських загарбників, звільнивши с. Жванець Кам’янець-Подільського району.

 

01.04.2021

                                                  

У міжнародному календарі здавна прописався один специфічний і популярний у всьому світі святковий день, який відзначається 1-го квітня - День сміху або ж День жартів і розіграшів.

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це День сміху. 

Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір! У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей. 1 квітня ніхто не застрахований від розіграшів. Бо ,як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. 

Цікаво, що свято 1- го квітня  - день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні, і в Німеччині, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході. Дійсно, кожна людина любить пожартувати, але один день у році цим займаються абсолютно всі від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. 

 

23.03.2021

 

Визволення Хмельницької області від фашистських загарбників

Хмельницька земля поклала на вівтар звільнення від нацизму понад 250 тисяч найкращих синів і дочок, а для 30-ти тисяч воїнів дітей різних народів стала місцем вічного спочинку. Нацисти розстріляли та закатували 478 тисяч військовополонених і мирних жителів, 117 тисяч юнаків і дівчат були насильно вивезені до німецького рейху у фашистське рабство.

♦ Фашистами знищено:
     430 промислових будівель;     
       16 тисяч виробничих приміщень;  
     530 населених пунктів напівзруйновано. 
♦ Вивезено до Німеччини:
     176 тисяч голів великої рогатої худоби;
     150 тисяч коней;  
     235 тисяч свиней.
♦ Завдані окупантами збитки народному господарству області становили:
   18 мільярдів 571 мільйон карбованців.

♦ Спалені, знищені фашистами 27 сіл нашої області:
    Буртин, Білецьке,
    Білижинці, Білотин, Васьківці, Волиця,
    Воробіївка, Голики, Губельці,
    Двірець, Караїна, Канівка,
    Клубівка, Комини, Кустівці, Лютарка,
    Миньківці, Михля, Михнів, Онацьківці,
    Покощівка, Поліське, Сільце, Синюки,
    Сьомаки, Сошне, Хоровиця.
♦ У боротьбі проти фашистів в області брали участь:
♦ понад 20 тисяч подолян;
♦ 37 партизанських загонів, об'єднаних у п'ять партизанських з'єднань;
♦ 140 підпільних і диверсійних груп.

 

12.03.2021

                                                   День українського добровольця

 День українського добровольця — свято на честь українських добровольців, що відзначається в Україні 14 березня. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.

 День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному засіданні українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою рекомендовано Кабінету Міністрів розробити із залученням громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця. Зокрема передбачено проведення щороку заходів із належного вшанування подвигу українських добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масові акції громадського протесту в Україні, що відбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

 

05.03.2021                     

                               

 

У 1908 році 15 тисяч жінок в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати та права голосу (в більшості штатів жінки здобули його у 1920 році, коли ухвалили 19-ту поправку до Конституції США). Наступного року Американська соціалістична партія запропонувала зробити останню неділю травня Днем трудящих жінок.

У серпні 1910 року відома діячка німецької соціал-демократії Клара Цеткін на конференції в Копенгагені запропонувала заснувати Міжнародний день боротьби за жіноче рівноправ'я та емансипацію.

Близько ста учасниць з 17 країн підтримали ідею одностайно.

У 1911 році його вперше відзначили в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії й Швейцарії.

Демонстрація в Нью-Йорку, з якої все почалося, відбулася 28 лютого. Клара Цеткін конкретної дати не називала. Перше святкування жіночого дня в Німеччині відбулося 19 березня в ознаменування Березневої революції 1848 року в Пруссії. Потім жіночий день у різних країнах відзначали 2, 9 та 12 березня, а також 2 і 12 травня.

У 1975 році Генасамблея ООН проголосила 8 березня днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти пережитків нерівноправ'я.

 

 19.02.2021

День пам’яті героїв Небесної Сотні

               

День героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

Саме в ці дні  під час Революції Гідності протистояння між протестувальниками і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали “Небесною Сотнею”, а під час прощання із загиблими лунала пісня “Плине кача…”, яка стала реквіємом загиблим.

                                                                                                                             

15.02.2021

                                              

 

Кожного року історія все далі історія віддаляє нас від вогняних років  афганської війни, війни, яка тривала десять років, і принесла смерть тисячам українських родин.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 32-а річниця виведення військ з Афганістану.

Відзначення цієї дати свідчить про глибоку повагу українського суспільства до людей, яким довелося в мирні повоєнні роки виконувати нелегкий інтернаціональний обов’язок в «гарячих точках».

12.02.2021

                                             

Як повідомляє одна з легенд, можливо, існувало ще як мінімум троє чоловіків з іменами Валентин, які мученицькою смертю померли за християнську віру.

У найбільш ранньому римському хронографі 354 року про них нічого не зазначається, але якщо вірити старовинним легендам, то всі вони загинули не пізніше 270-го року.

Один з Валентинів був священиком і лікарем у Римі та загинув у 269 році (часи імператора Клавдія II). Другий Валентин був єпископом у Терні (Італія) та помер у 197 році. Двоє Валентинів, які померли мученицькою смертю за християнську віру, були поховані на одному цвинтарі (поблизу сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають "воротами святого Валентина").

Згодом останки першого Валентина зберігалися в одній із церков Рима, а у 1836 році Папа Римський Григорій XVI передав останки церкві в Дубліні, де вони зберігаються й досі. Останки другого Валентина сьогодні ж перебувають у базиліці святого Валентина в Терні – в місті його пасторства.

Третій Валентин жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках. Він був цінним кандидатом на пост римського єпископа (тобто Папи) та у своїх проповідях звеличував цінності шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

 11.01.2021

                                                          Січневі свята

                                            

 

Другий місяць зими, який є першим місяцем року, особливо багатий на свята

Традиційно першим офіційним святом у січні вважається Новий рік. 1 січня в Україні - офіційний вихідний. Друге новорічне свято припадає на Святвечір, 6 січня. Третє - Різдво Христове, 7 січня, є офіційним вихідним.

Замикає низку новорічних свят Старий Новий рік, який Україна, відзначає із 13-го на 14-те січня.

Старий Новий рік знаменується щедрим багатим столом, посіванням осель друзів, сусідів, рідних і близьких, а також ворожіннями, які православна церква не сприймає. Досі відомий у народі й користується величезною популярністю давній народний звичай - посівати у будинках пшеницею або житом, примовляючи при цьому слова-побажання багатства.

Але посівати повинні виключно чоловіки або хлопчики. Можна як поодинці, так і цілими компаніями. І тільки після них до осель можуть заходити представниці жіночої статі. Вважається, що жінка, яка першою зайде в будинок на Старий Новий рік, принесе нещастя. Зерно, посіяне рукою представником сильної статі, не можна прибирати до самого заходу.

Старий Новий рік співпадає з датою вшанування святого Василя. Щоправда, виникло свято Старого Нового року через перехід зі старого стилю на новий. Після зміни календаря 1-ше січня старого стилю стало 14-тим січня нового.

У пісні дні миряни повинні намагатися відвідувати храми й церковні служби, молитися, очищати душу й тіло від гріхів.

Кожен день у січневому православному церковному календарі є такі, коли потрібно шанувати святих, ікони і т.д. Однак знаменними християнськими святами є:

7 січня - Різдво Христове.

14 січня - день святого Василя, який уособлює Старий Новий рік.

19 січня - вшановують Хрещення Господнє.

Різдвяний піст християни дотримуються до Святвечора. 18 січня православні відзначають Водохресний святвечір. Протягом цього дня необхідно поститися (одноденний строгий піст). Із 7-го січня по 18-те січня включно - Святки.

На Різдво й Старий Новий рік основною стравою столу є кутя. У день Василя прийнято також пригощатися кашею зі свининою. Стіл у цей день повинен бути особливо багатим. Подаються також вареники із різною начинкою. На столі має бути багато м'ясних страв.

Після Святвечора починаються Святки. Це у православ'ї той період часу, коли милостивий Господь продовжує обдаровувати мирян своєю щедрістю, любов'ю, виливає на людей свій світ. Ось чому ці дні називають «святки», тобто святі дні.

У християн прийнято молитися. Із огляду на те, що із часом язичницька та християнська культури змішалися, у нас з'явилося багато традицій і обрядів. Із 7-го по 18-те січня колядують і щедрують.

Найчастіше колядники повинні бути чоловіками. А ходити щедрувати повинні представниці жіночої статі. На Святки прийнято обдаровувати людей подарунками, дітей - грошима, цукерками, печивом та іншими ласощами.

А ось робота у ці дні не вітається. Прийнято гуляти, співати пісні, веселитися, рясно трапезувати. Вітається у ці дні допомога хворим, знедоленим, дітям-сиротам. Діліться своє радістю з оточуючими!

 

 04.01.2021

         

 Вітаю з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаю, щоб 2021 рік приніс багато кращого, ніж минулий рік, подарував безліч приводів для радості і щастя! Нехай збудуться найзаповітніші бажання і у всіх справах вас супроводжує удача! Залишайте усі негаразди у минулому році, сподівайтеся на диво і воно настане!  Повірте у чарівну магію новорічних свят, мрійте і все неодмінно здійсниться!

 1.12.2020

Як не стати жертвою торгівлі людьми

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.

Основні чинники, через які підлітки та молодь можуть бути залучені в торгівлю людьми:

- бідність та необхідність заробляти на життя, щоб допомогти сім’ї;

 - прагнення до легкого «кращого життя»;

 - нерозуміння дітьми, батьками або особами, які ними опікуються негативних наслідків, які можуть виникнути для дітей, що залишають сім’ю заради роботи;

 - соціальне сирітство, безпритульність чи бездоглядність;

 - невідвідування навчального закладу або неможливість оплатити навчання;

 - недооцінка дітьми або батьками цінності освіти;

 - насильство в сім’ї;

 - політичні конфлікти або природні катастрофи, що призвели до розрухи в національній економіці або до втрати батьків;

 - міграція в пошуках роботи;

 - традиція переселення сільських дітей до міських родичів;

 - гендерна дискримінація.

Основні засоби, що використовуються торгівцями людьми для залякування та контролю своїх жертв:

 1. Боргова кабала – фінансові зобов’язання, де праця жертви використовується для того, щоб виплатити борг, який було видано на невизначений термін;

 2. Ізоляція – жертв часто ізолюють для того, щоб вони не могли попросити чи отримати допомогу;

 3. Конфіскація паспортів чи документів, які встановлюють особистість жертви;

 4. Використання погроз насильства по відношенню до жертви чи членів її родини;

 5. Контроль фінансів жертви – вилучання зароблених грошей для їхнього зберігання;

 6. Вживання алкогольних та наркотичних засобів – жертв змушують приймати алкогольні та наркотичні засоби для контролю їхньої свідомості.

 

 

26.11.2020

День па́м'яті жертв голодомо́ру — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

                                  

                        

 16.11.2020

Толерантність починається з мене…

16 листопада – Міжнародний день толерантності, що урочисто був проголошений «Декларацією принципів толерантності», затвердженою  у 1995 р. на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО.

Толерантність – це насамперед  чесність… Це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо ви не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу.  Водночас  толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.

Чому зараз ця тема є актуальною?  Зовсім не секрет, що зараз все більшого поширення серед молоді отримали недоброзичливість, озлобленість, агресивність. Лише здоровий глузд має вирішувати, як зрозуміти поведінку інших і сприйняти їх такими як вони є. Але ми повинні виховувати і розвивати в собі цю «терпимість», бо рецепт цьому завжди один-повага!

Дослідження еволюції толерантності– дозволило дійти такого висновку: “Від терпимості як негативно-забарвленої вимушено пасивної реакції на “інше” – через, якнайменше, нейтральне сприйняття та захист “іншого” в законом окреслених рамках – до свідомого надання слабкому “іншому” певних переваг: ось вже осягнуті людством метаморфози толерантності.

Проте уміти чи навчитися що називається «терпіти» – справа нелегка. Змушувати себе поважати те, що абсолютно не притаманне власному світогляду, переконанням, смаку частіше призводить до байдужості, аніж до толерантності у стосунках.

Колись Вольтер заявив: «Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку». Вища міра толерантності – це визнати, що є люди, які можуть думати чи діяти інакше, ніж я, і нічого з цим не поробиш, потрібно змиритися та терпіти їх «витівки».

Необхідно відмітити, що існує поняття про різні типи толерантності:

1.     Байдужість до існування різних поглядів та практик. Цей тип характеризує ситуацію, коли різні системи поглядів допускаються, при умові, що вони не суперечать загальнолюдським нормам.

2.     Повага до іншого, якого я не розумію і з яким я не взаємодію. Цей тип відокремлюють в силу рівноправності культур і відсутності привілейованої системи поглядів і переконань.

3.     Терпимість до слабкості інших. Цей тип носить деякий зневажливий контекст. Це збігається з плюралізмом і пов’язане з виділенням привілеїв у системах поглядів та цінностей.

4.     Розширення власного досвіду та критичний діалог, що спирається на діалогічність природи розуму.

Отже, толерантність – це миролюбність, терпимість до етичних, релігійних, політичних, конфесійних, міжособистісних розбіжностей, визнання можливості рівноправного існування «іншого». Спрощене сприйняття толерантності включає одночасно всі види, коли толерантність має місце і у висловлюваннях, і у відносинах, і в діях. Своє практичне вираження вона знаходить у витримці, самовладанні, здатності тривалий час терпіти несприятливі впливи. І на кінець – варто відмітити, що  толерантність добре «працює», якщо це – «гра в двоє воріт». Сподівання на те, що вияви толерантності до людини, яка систематично, брутально, цинічно порушує Ваші права, зрештою теж стане до Вас толерантною – як правило, не справджуються. Тому будьмо добрішими! Будьмо терпимими! Будьмо толерантними один до одного! І буде всім нам щастя.

 

 

                                    Сценарій про патріотичне виховання 

 

Фанфари. В руках дівчинка тримає на рушнику хліб.

Дівчинка.

За народним звичаєм стрічаєм

Як здавен ведеться на віку.

Ми гостей пшеничним короваєм

На чудовім тканім рушнику.

Хай рясніють квіти малиново.

Пахне хай духмяно хліб.

Щоб і дар земний, і щире слово

Ви відчули завітавши у наш дім!

 

Ведуча. Добрий день усім присутнім на нашому святі.

(Звучить крик журавлів, виходять  хлопчик і дівчинка в національному вбранні та ведучі свята

Учениця

З далекого краю, з далеких світів

Журавлик на крилахдодому летів.

Минав ліси, моря й океани,

Вдивлявсь в далечінь крізь тумани:

 Учень

Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

гойдають вітри?

 Учениця: Впізнав журавлик Батьківщину:

 Учень: Моя це земля, гніздечко моє, Україна моя!

Учениця: Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?

Учень:Тут мене зростила мати, тут навчився я літати

Тут зів’ю гніздо і я… Батьківщина тут моя!

Ведуча

Велика і прекрасна наша земля. Змінюється, вічно оновлюється вона. Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, весняний вітерець грайливо пестить ніжні коси берізки і плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмарки, а довкола щасливим співом заливаються птахи, радіють своєму поверненню лелеки.

Пісня О.Злотника «Мамина пісня»

Ведучий:

Українська земля…

Де є краще?

Де є миліше?

Як не на Вкраїні?

На землі великій

Є лише одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди,

Добрі, працьовиті,

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають.

Про ліси і гори,

І про синє море,

Що було і буде …

То скажіть же, люди ,

Що це за країна?

Так. Це наша Україна!

Ведуча .

Ми – українці! Гордо кажу вголос!

Ми – з України! Серце промовля!

Ми – із країни, де так щедро родить колос,

І синь небесна душу ожива!

Пісня «Україна це ми»

Ведуча.

Красива наша Україна, щедра і багата, весела, бо співають тут дуже гарні пісні, діти бавляться у веселі ігри та танцюють запальні танці.

Зустрічайте український танець.

Ведучий.

Моя Батьківщина! Як багато вкладено в це слово – це моя родина: мати, батько, братик та сестричка, це моя оселя: сонячна кімната та знайоме подвір’я, це моє мальовниче село та маленька вулиця. Україна – це наша рідна ненька! Вона у кожному з нас, у наших серцях.

Пісня «Я люблю мою Україну»

Ведуча.

Є і нам про що згадати.

Пісне, душу возвелич,

Ой, була в нас ненька-мати

Запорозька славна Січ.

Гей ви, запорожці -

Вітер в чистім полі,

Научіть нащадків яклюбити волю

Гей ви, козаченьки – спомин з м’яти-рути

Научіть минулу славу повернути.

Пісня «Я маленький козак»

Ведучий.

Співала мені над колискою мати,

Та ні, не могла мою долю вгадати.

В однім лиш помилки вона не зробила,-

Що буду багатий, що матиму крила.

Хіба я не сильний, хіба не багатий-

Умилій Вкраїні я сокіл крилатий

Пісня «Колискова»

Ведуча.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Звешся величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

Пісня «МАМИНА СОРОЧКА»

Ведучий.

Це тільки наша, тільки наша Україна

Господарі майбутнього - це ми.

Хіба ж не любимо калину

І вишняки, і пахощі трави.

І в мріях зачаровані садочки,

Дзвінкі вусаті, жовті пшениці

Розсипані кульбабами віночки

Пахучий хліб на світлім молоці.

Святе гніздечко – свою рідну хату

І тих весняно – добрих солов’їв,

Та колискову мамину крилату…

Невже забути зможемо її?

Не забуваймо ми свого ніколи

Допоки ми – то й Україні жить!

Цінуймо мову і усе довкола

І українську пісню бережім!!!

-Зустрічайте вокальний ансамбль  з піснею «Червона калина»

Ведуча.

Уміє український народ і співати, і танцювати, а ще й весело пожартувати. До вашої уваги

Гумореска Павла Глазового «Як ми з кумом полювали"

Ведуча. Люблю ліси, струмки, джерельця і все – усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця я Україні милій віддаю!

Ведучий.

Краю мій коханий, щире твоє слово,

Небо твоє ніжно-голубе,

Рідна Україно, земле колискова,

Обіймаю піснею тебе,

Краю мій зелений, золото вербове,

Стежко моя, роси голубі!

Мати Україно, сонце чорноброве,

Уклоняюсь піснею тобі.

Ведучий.

Українська наша мова солов’їна… Мова – це душа народу. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки в рідній мові.

Ведуча.

Співайте пісню народну українську…

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову

Співайте пісню голосну

Українська народна пісня «Ой у вишневому саду»

Ведучий.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я буду захищать тебе до смерті , щоб ти завжди цвіла.

Ведуча. Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, люди, бережіть.

Нехай у серці кожної людини про Україну пісня зазвучить.

Ведучий. Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідніліси, як вітер в широкому полі.

Для вас звучить пісня «Україна»